Хвороба Паркінсона
- це прогресуюче нейродегенеративне захворювання,
- виникає внаслідок дегенерації певних ділянок мозку, відповідальних за координацію та контроль рухів тіла,
- є найчастішою причиною паркінсонізму – клінічного синдрому, спричиненого ураженням особливих ділянок нервової системи, так званих базальних гангліїв, які беруть участь у керуванні рухами, що зрештою призводить до типового порушення рухливості,
- найчастіше починається у віці від 40 до 70 років,
- захворюваність зростає з віком, який вважається найважливішим чинником ризику,
- різниця в поширеності між статями дуже мала – 1,5 до 1 не на користь чоловіків. Основною причиною виникнення хвороби Паркінсона є нестача дофаміну в певних структурах мозку, так званих базальних гангліях. Дофамін слугує передавачем біологічної інформації між клітинами. Через нестачу дофаміну базальні ганглії не можуть ефективно функціонувати, і виникає порушення регуляції рухливості
– прояви хвороби Паркінсона. Вона може з’явитися і через багато років після перенесеного вірусного запалення мозку, після тривалого вживання наркотичних речовин та антидепресантів або після отруєння марганцем і метиловим спиртом. Не є винятком і спадковість.
З історії відомо, що вперше захворювання описав у 1817 році лондонський лікар Джеймс Паркінсон, на честь якого його й названо. Проте деякі симптоми описано ще в давніх індійських епосах приблизно 2500 років до н. е. Серед найвідоміших людей, уражених хворобою Паркінсона, був і папа Іван Павло II.
Симптоми захворювання: - тремор спокою
- брадикінезія (уповільненість рухів)
- м’язова ригідність
- порушення рівноваги
Догляд за пацієнтами з хворобою Паркінсона не обмежується лише лікарською та медичною допомогою. Важливу роль відіграють життєві партнери, діти, друзі. Багатьма способами може допомогти і доглядальник.
Щоденний догляд за близькою людиною, ураженою тяжкою хворобою, означає для них велику відповідальність. Тягар цієї відповідальності може викликати в них відчуття втоми, гнів, виснаження, депресію. Щоб ефективно доглядати за близькою людиною, вони мають приділяти достатньо уваги й собі.
Лікування – ґрунтується - на прийомі ліків
- на реабілітації
- на фізичних вправах
- та на навчанні пацієнта і його родини відповідного режиму.
Навчання та корисні поради для щоденного догляду вдома:
У міру розвитку хвороба Паркінсона приносить пацієнтам безліч проблем та обмежень. Ступінь труднощів не завжди відображає окремі симптоми – він залежить від рішучості та волі пацієнта, його характеру і того, як він сприйняв свою хворобу. Навчитися жити з хворобою та боротися з фізичними й психічними труднощами так само важливо, як і решта лікування. Невід’ємним є той факт, що обмеженим є не лише пацієнт, а й близькі, які живуть разом із ним.
Усім, хто доглядає за пацієнтом із хворобою Паркінсона, пропонуємо кілька корисних порад:
забезпечте близькій людині регулярний лікарський і реабілітаційний нагляд; для пацієнта дуже важливі регулярний рух, ходьба, плавання; забезпечте збалансоване харчування, достатнє вживання рідини та вітамінів; у разі проблем із ковтанням давайте м’яку їжу, нарізану на маленькі шматочки або подрібнену блендером; необхідно облаштувати домашнє середовище – прибрати зайві перешкоди, пристосувати меблі, ліжко, туалет чи ванну кімнату; у квартирі доцільно встановити різні поручні; приберіть небезпечні предмети; підтримуйте самостійність пацієнта, допомагайте лише тоді, коли пацієнт явно не може щось виконати; не поспішайте, поважайте потребу в більшій кількості часу на окремі дії; пристосуйте розпорядок дня до можливостей пацієнта; не виключайте пацієнта і себе із суспільного життя
Стрес завжди погіршує рухову активність!
І після виписки з лікарні пацієнт повинен мати чіткий розпорядок дня. Важливо продовжувати вправи, які пацієнт уже знає з перебування в лікарні, і поступово додавати різні вправи, що й у домашніх умовах допоможуть йому покращити стан здоров’я, розслабити м’язи та суглоби. До всіх вправ ми включаємо також повсякденну діяльність. Вправи мають бути коротшими, але ефективними, щоб не виснажувати пацієнта. Щоб вони були ефективними, пацієнт має й сам бути зацікавлений у вправах. Придатні махові вправи, які розслабляють м’язи та суглоби, аутогенне тренування і загальний масаж, особливо масаж шиї та спини, що сприяє розслабленню м’язів і водночас покращує кровообіг. Дихальні вправи – невід’ємна частина реабілітації, оскільки людина з хворобою Паркінсона дихає коротко й поверхнево. Тренування ходьби – спонукаємо пацієнта поступово подовжувати кроки, вище піднімати коліна та рухати й руками, а також ходити з випрямленою спиною. Групові вправи – тут колектив захоплює людину до діяльності.
Слід зважати на суб’єктивне відчуття втоми!
Пропоную Вам також конкретні вправи, розроблені канадським товариством людей із хворобою Паркінсона:
Вправи для людей із хворобою Паркінсона
Те, що у Вас хвороба Паркінсона, не означає, що Ви не можете й надалі залишатися активними. Насправді все навпаки. Фізична активність, як-от розтяжка, тренування правильної постави та виконання спеціальних вправ, має бути основною частиною Вашого повсякденного життя.
Вправи на розтяжку
Розтяжка важлива для зменшення впливу скутості м’язів і допоможе Вам досягти більшого обсягу рухів. Не допускайте розвитку неправильної постави. Під час вправ напружте м’яз, а потім розслабте його. Так Ваші м’язи поступово розтягуватимуться. Вам не обов’язково виконувати всі наведені нижче вправи. Виберіть ті, які здаються Вам найкращими.
Дбайте про свою безпеку
- Розтягуйтеся повільно, щоб не робити ривкових чи пружинних рухів.
- Залишайтеся в положенні, у якому м’яз напружений, стільки, скільки Вам зручно, і достатньо довго, щоб Ваші м’язи розслабилися.
- Мета – відчути приємний тиск, уникайте відчуття болю.
- Дихайте природно – не затримуйте дихання.
Крок 1
Сядьте рівно на край стільця. Поверніть плечі праворуч. Заведіть праву руку за спину й потягніться нею до лівого боку. Поверніть голову, а також тулуб. Розслабте м’язи й залишайтеся в цьому положенні щонайменше десять секунд. ТРИМАЙТЕСЯ РІВНО. Повторіть і на інший бік.
Крок 2a
Якщо Ви достатньо високі, станьте в дверному отворі й покладіть руки на одвірок над головою. Руки тримайте випрямленими. Злегка нахиліться вперед. У плечах і грудях Ви маєте відчути легке напруження. НЕ ПЕРЕНАПРУЖУЙТЕСЯ! Залишайтеся в цьому положенні щонайменше десять секунд.
Крок 2b
Станьте обличчям до стіни так, щоб Ваші ступні були приблизно за тридцять см від стіни. Покладіть руки на стіну якомога вище. Голова має бути на одній лінії зі спиною. Злегка нахиліться вперед, щоб Ваш ніс торкнувся стіни. Не згинайте спину. У плечах і грудях Ви маєте відчути легке напруження. Залишайтеся в цьому положенні щонайменше десять секунд. Якщо для Вас це занадто легко, відступіть на один крок від стіни й спробуйте з цього положення.
Кроки 3a, 3b
Станьте в дверному отворі. Зігніть праву руку. Покладіть долоню й передпліччя на одвірок позаду себе. Злегка поверніть усе тіло ліворуч. У правому плечі Ви маєте відчути напруження. НЕ ПЕРЕНАПРУЖУЙТЕСЯ! Розслабте м’язи плеча. Залишайтеся в цьому положенні щонайменше десять секунд. Повторіть на інший бік.
Крок 4 Сядьте рівно на стілець. Зігніть праву руку над головою й повільно тягніться в бік протилежної стіни. Не нахиляйте тулуб. НЕ НАХИЛЯЙТЕСЯ ВПЕРЕД. У м’язах правого боку Ви маєте відчути напруження. Залишайтеся в цьому положенні щонайменше десять секунд. Повторіть на інший бік.
Крок 5a
Станьте обличчям до стіни (або тримайтеся за спинку стільця). Для рівноваги покладіть руки на стіну. Відставте ліву ногу на зручну відстань позаду правої. Випряміть ліву ногу й злегка зігніть праве коліно так, щоб нахилитися вперед. У лівій п’яті та литці Ви маєте відчути напруження. Залишайтеся в цьому положенні щонайменше десять секунд. Повторіть і другою ногою. або...
Крок 5b
Сядьте на край стільця. Посуньте праву ногу під стілець так, щоб п’ята була трохи піднята. Покладіть руки на праве коліно й натисніть на ногу так, щоб п’ята торкнулася підлоги. Розслабте литкові м’язи. У лівій п’яті та литці Ви маєте відчути напруження. Залишайтеся в цьому положенні щонайменше десять секунд. Повторіть і другою ногою.
Крок 6
Ляжте на спину на тверду поверхню. Дайте одній нозі вільно звисати з одного боку. Притискайте спину рівно до твердої поверхні. Розслабте звисаючу ногу від коліна донизу. У передній частині стегон Ви маєте відчути легке напруження. Розслабте м’язи стегна. Залишайтеся в цьому положенні щонайменше десять секунд. Повторіть і другою ногою. Це лише невеликий приклад вправ, які можуть допомогти всім, хто застосовуватиме їх під час реабілітації своїх рідних, уражених хворобою Паркінсона.
«ТАК САМО ЯК НЕ СЛІД НАМАГАТИСЯ ЛІКУВАТИ ОЧІ БЕЗ ГОЛОВИ АБО ГОЛОВУ БЕЗ ТІЛА, НЕ СЛІД ЛІКУВАТИ ТІЛО БЕЗ ДУШІ.»
Сократ
Цими словами я хотіла б звернути увагу на те, що й альтернативна медицина надає нам певні можливості лікування, які ми можемо використати під час домашнього лікування пацієнта. Згадаю кілька можливостей альтернативної медицини.
АРОМАТЕРАПІЯ – один із методів природного лікування різних захворювань, використовує природні екстракти, ефірні олії з різних частин рослин; найзручніше й дуже приємне застосування ефірних олій – в аромалампі. Ефірна олія, що надходить у повітря, через нюх може впливати на Ваші відчуття й викликати приємний психічний стан.
РОЗСЛАБЛЮВАЛЬНИЙ МАСАЖ – застосовується розтирання всією поверхнею долоні, що має заспокійливу дію. Використовуються природні ефірні олії, які сприяють розслабленню м’язів і загальній релаксації.
КЛАСИЧНИЙ МАСАЖ – діє безпосередньо на м’язові групи тіла, нервові закінчення, посилює кровопостачання шкіри, розслабляє скуті суглоби, сухожилля та хребці. Покращує плин крові та лімфи в судинах. Чудово впливає на загальне психічне самопочуття та фізичну форму.
Чудовим є поєднання масажу й ароматерапії, тобто використання природних ефірних олій під час масажу. Такий аромамасаж підбадьорює душу та лікує все тіло. Однією з можливостей лікування є також оксигенотерапія, яка покращує насичення тканин киснем і як релаксаційний метод сприяє загальній регенерації, зменшенню втоми та психічному розслабленню.
Природна медицина рекомендує в лікуванні також коензим Q10, гінкго білоба, женьшень, вітаміни групи B та E, часник або відвар валеріани лікарської. У нашому посібнику я згадала кілька можливостей реабілітації для пацієнтів із хворобою Паркінсона як у класичній, так і в альтернативній медицині; від кожного пацієнта залежить, яку можливість він обере, але найкращим є поєднання всіх запропонованих методів, бо так ми лікуємо і тіло, і душу.
Усім пацієнтам із хворобою Паркінсона, а також їхнім рідним і доглядальникам бажаю багато сил і терпіння у виконанні цієї складної роботи. Підготувала: Veronika Príbelská, медична сестра-спеціаліст, неврологія – палата інтенсивної терапії (JIS), NsP Bojnice
Створено 29.09.2026 · востаннє оновлено 22.10.2026