Машинний переклад – чинною є словацька версія. Показати словацький оригінал

Етичний кодекс медичного працівника

Покликання медичного працівника полягає в тому, щоб виконувати свою медичну професію сумлінно, чесно, з глибоким людяним ставленням до людини, відповідно до правових норм, з урахуванням доступних знань медичних і біомедичних наук, а також технічного й матеріального оснащення медичного закладу, в якому він надає медичну допомогу.

Загальні обов’язки медичного працівника

(1) Професійним обов’язком медичного працівника є професійна турбота про здоров’я особи та суспільства відповідно до принципів людяності, в дусі поваги до людського життя від його початку до кінця, з повагою до гідності людської особистості.

(2) Обов’язком медичного працівника є зберігати життя, охороняти, підтримувати та відновлювати здоров’я, запобігати хворобам, полегшувати страждання незалежно від національності, раси, віросповідання, сексуальної орієнтації, політичних поглядів, суспільного становища, морального чи інтелектуального рівня та репутації пацієнта.
(3) Під час виконання своєї професії медичний працівник діє відповідно до загальнообов’язкових правових норм.
(4) Обов’язком медичного працівника є за будь-яких обставин бути незалежним, відповідальним і надійним у своїх професійних рішеннях.
(5) Медичний працівник допомагає пацієнтам реалізувати право на вільний вибір медичного працівника.

Медичний працівник і виконання його професії

(1) Медичний працівник у межах своєї професійної кваліфікації та компетенції виконує профілактичні, діагностичні та лікувальні процедури у спосіб, що відповідає сучасним знанням науки.
(2) Медичний працівник виконує свої обов’язки також у ситуаціях загальної небезпеки та під час катастроф природного чи іншого характеру.
(3) Від медичного працівника не можна вимагати виконання процедури або участі в ній, якщо це суперечить його совісті, за винятком випадків захисту життя, здоров’я або прав пацієнта.

(4) Медичний працівник не може призначати та вводити ліки, що викликають залежність, або ліки з допінговою дією для інших, ніж лікувальні, цілей.

(5) У невиліковно хворих і помираючих медичний працівник полегшує біль, поважає людську гідність і побажання пацієнта відповідно до правових норм та полегшує страждання. Евтаназія та асистоване самогубство неприпустимі.
(6) Медичний працівник, який виконує свою професію, зобов’язаний дбати про свій професійний розвиток і постійно навчатися.
(7) Медичний працівник під час виконання професії зобов’язаний належним чином захищати медичну документацію від несанкціонованої зміни, знищення або зловживання.

(8) Медичний працівник не може самостійно або за домовленістю з іншими призначати недоцільні діагностичні, лікувальні чи інші процедури.
(9) Призначаючи й рекомендуючи ліки, медичні вироби та дієтичне харчування, медичний працівник не може керуватися комерційними міркуваннями, а виключно знаннями медичної науки, професійним судженням, своєю совістю та потребами пацієнта.

(10) Медичний працівник може брати участь у публічному висвітленні фахових медичних тем, у пресі, на радіо й телебаченні та в дискусіях щодо них.
(11) Медичний працівник не може застосовувати негідні методи, спрямовані на збільшення кількості пацієнтів. Заборонено ініціювати такі дії через інших осіб. Реклама та оголошення приватної практики, медичних закладів і застосовуваних діагностичних та лікувальних методів дозволені. Реклама має бути правдивою, стриманою, суто інформативною і не може мати ознак недобросовісної конкуренції. Текст реклами та її оприлюднення не можуть принижувати престиж професії медичного працівника.
(12) Медичний працівник повинен усвідомлювати своє становище, свою роль у суспільстві та свій вплив на оточення.

Медичний працівник і пацієнт

(1) Медичний працівник виконує свої професійні обов’язки щодо пацієнта.

(2) Медичний працівник поводиться з пацієнтом коректно, з розумінням, повагою до інтимності та терплячістю і не опускається до грубої чи аморальної поведінки. Медичний працівник поважає пацієнта як рівноправного партнера з усіма громадянськими правами й обов’язками, зокрема з відповідальністю за власне здоров’я.
(3) Медичний працівник не може сприяти порушенню честі й гідності людини або брати в ньому участь. Кожен медичний працівник зобов’язаний повідомити відповідні органи про підозру на грубе або жорстоке поводження з пацієнтом і знущання над ним, особливо над неповнолітньою особою та особою, позбавленою дієздатності.
(4) Медичний працівник зобов’язаний у межах своєї компетенції зрозуміло пояснити пацієнтові або його законному представникові характер захворювання, заплановані діагностичні та лікувальні процедури, зокрема ризики, очікуваний прогноз та інші важливі обставини, які можуть виникнути під час діагностики й лікування.

(5) Медичний працівник зобов’язаний отримати інформовану згоду пацієнта, його законного представника або уповноваженого представника перед проведенням незворотного медичного втручання.

(6) Медичний працівник у жодному разі не може зловживати довірою та залежністю пацієнта. Уся інформація, отримана під час виконання професії, є конфіденційною протягом життя пацієнта, а також після його смерті.

Відносини між медичними працівниками

(1) Основою відносин між медичними працівниками є взаємне визнання окремих медичних професій, чесна, порядна й суспільно коректна поведінка разом із критичною вимогливістю, повагою до компетенцій і визнанням права на іншу думку.

(2) Медичні працівники, які одночасно або послідовно обстежують, лікують чи доглядають того самого пацієнта, співпрацюють між собою.
(3) Медичні працівники зобов’язані звернутися до іншого медичного працівника по консиліум щоразу, коли цього вимагають обставини і пацієнт на це погоджується. Вони мають право запропонувати особу консультанта. Висновки консиліуму мають бути задокументовані письмово, і про них обов’язково слід повідомити пацієнта, з особливим наголосом у випадках, коли думки медичних працівників розходяться.
(4) Медичні працівники не можуть надавати медичну допомогу в присутності особи, яка не є медичним працівником. Винятком із цих принципів є особа, яка дає медичному працівникові змогу надати першу допомогу, або особа, яка навчається в медичному закладі, а також інша особа, на присутність якої погоджується пацієнт.
(5) Медичний працівник не може підтримувати діяльність немедичного працівника, який виконує діяльність, що її може виконувати лише медичний працівник.

Лікар, лікар-стоматолог та інші працівники охорони здоров’я

(1) Лікар і лікар-стоматолог не можуть надавати медичну допомогу в присутності особи, яка не є лікарем чи лікарем-стоматологом і не належить до медичних працівників. Винятком із цих принципів є особа, яка дає лікареві чи лікареві-стоматологу змогу надати першу допомогу, або особа, яка навчається чи працює в лікаря, а також інша особа, на присутність якої погоджується пацієнт.

(2) Медичний працівник не може підтримувати осіб, які виконують діяльність, що її може виконувати лише медичний працівник.

Джерело: Додаток № 4 до Закону № 578/2004 Зб. з. про надавачів медичної допомоги

Створено 29.09.2026 · востаннє оновлено 22.10.2026